Моринга олійна Moringa oleifera (Чудо дерево), насіння 5 шт.

Швидкоросте літоспадне вологостійке дерево, до 10 м заввишки, з корковою корою, що звисають гілками та довгим стрижневим коренем. Листя перисте, блідо-зелене, складне, до 30-60 см завдовжки, з безліччю дрібних листочків 1,5-2 см завдовжки. Кремово-білі квіти з жовтими тичинками, приблизно 2, 5 см у діаметрі, зібрані в довгі пензлі в пазухах листя. Квіти мають інтенсивний медовий аромат. Росте дуже швидко, може зацвети через 6-8 місяців після садіння, але стабільне цвітіння й плодоношення настає через 18 місяців. Якщо вирощувати його без періоду спокою, то дерево може розквітти майже цілий рік.

Його просте листя є буквально "електростанцією" поживних речовин. За однакової кількості продуктів, листя Морінги містять: утричі більше вітаміну С, ніж в апельсинах, учетверо більше кальцію і вдвічі більше білка, ніж у молоці, учетверо більше вітаміну А, ніж у моркві, утричі більше калію, ніж у банани та майже стільки ж заліза йоду, як у шпинаті.

Листя використовують у салатах, приправах, солінах. Їх можна вживати в їжу свіжі, варені або зберігати як сухий порошок упродовж багатьох місяців без охолодження й без втрати поживної цінності. Сушене листя можна заварювати як зелений чай. Отриманий напій покращує самопочуття й дає енергію. З квітів роблять ароматний, цілющий чай. Особливо він корисний матері, що годують. Зелені стручки вживають у сирому вигляді, як зелений горошок, або застосовують у кулінарії, як зелену квасолю або спаржу.

Достиглі насіння вживають обсмаженими, вони схожі на арахіс. З насіння витягають дуже цінну олію, яка за харчовими властивостями сходна з оливковою, не псується й не прогорне. Ціле насіння, що залишився після витягання олії макх, вважають найкращим природним очисником і пом'якшувачем води. Ось один із народних рецептів: 1-2 насіння подрібнити, можна в кавомолці, висипати в 1 літр води, гарненько збовтати та витримати 4 години (найкраще на сонці). Процідити й можна використовувати.

М'ясистий корінь трут і вживають як приправу, як замінник хрону, звідси і його народна назва — Хренне дерево.